Пригоди Іванка та Оксанки у Брудляндії - Школа сприяння здоров"ю - Школа сприяння здоров"ю - Каталог статей - Офіційний сайт ТЗШ №16 ім.В.Левицького
ТЗШ №16 ім.В.Левицького
Головна | Каталог статей | Реєстрація | Вхід
 
Неділя, 11.12.2016, 16:45
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Школа сприяння здоров"ю [31]
Міні-чат
200
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 122
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » Школа сприяння здоров"ю » Школа сприяння здоров"ю

Пригоди Іванка та Оксанки у Брудляндії
(Діти виконують пісню «Щоб здоровим буть» (див. додаток).)
Картина 1
Король сидить на троні, обчислює щось на калькуля¬торі і робить записи у книзі «Бухгалтерський звіт коро¬лівства Чистюль».
Король. Сьогодні у мене важкий день. Стільки справ! Стільки справ! Ось час бухгалтерський звіт здавати, зро¬бити підрахунки. Ох, цей дебет і кредит. Так! (Перегор¬тає сторінку, пише і обчислює на калькуляторі.) Витра¬чено: мила — 20 тис. тонн, зубної пасти — 100 тис. кг. Закуплено 50 тис. носовичків. Придбали 25 тис. новень¬ких гребінців. Ще б не забути про спортивний інвентар: скакалки, гирі, лижі, ковзани, м'ячі. Голова обертом!
Але потрібно працювати і зробити все, щоб у моїй кра¬їні люди були здорові.
Чути плач і крики: «Не буду! Не хочу! Ще чого!»
Фрейліна. Ваша Величносте, не хочу відволікати вас від справ, але ваша донька Уляна Неслухняна зовсім від¬билася від рук.
Король. Прошу, прошу, доповідайте.
Фрейліна. Вранці вона встала,
Постіль не прибрала
І надула губки:
Нащо чистить зубки?
Умивалась нашвидку,
Бруд увесь на рушнику.
За обідом прямо
Влізла в суп руками,
Надкусила пиріжок
І поклала в фартушок,
Стала руки витирать —
На скатерці пальців п'ять.
Геть в чорнилі шоки,
Вихри на всі боки,
Вся замурзана, брудна,
Неохайна дуже,
Подивіться, ось вона
Впала у калюжу.
Отака Уляна,
Улька Неслухняна.
На самокаті виїжджає Уляна, сигналить, свистить.
Король. Хто спалив котові вуса?
Хто помадою індуса
На вікні намалював?
Хто бабусі підсипав
Позатого понеділка
Цукру й солі у тарілку?
Уляна. Ні, та то ж була не я.
Мабуть, подруга моя!
Король. Хто це ножиці узяв,
Скатертину обкарнав?
Хто порвав сорочку діду?
Хто на голову сусіду
Скинув куряче яйце?
Ах, негарне, нечупарне,
Неумите поросятко,
Чорне, наче сажотрус.
Ти на себе подивись!
В тебе вакса за вухами,
І чорнило під губами,
А за руку — гидко взяти,
Сором, сором, що й казати!
Ти, ганьбиш моє чисте ім'я, славу нашого королів¬ства Чистюль! І це моя донька!
Фрейліна. Не хвилюйтеся, не хвилюйтеся, Ваша Ве¬личносте. Ліпше замкніть її у кімнаті, хай подумає про свою поведінку.
Король. Відведіть її і замкніть на величезний замок. Морозива і цукерок не давати, телевізор не дивитися, у комп'ютерні ігри не грати.
Король сідає на трон. Фрейліна дмухає на нього ві¬ялом.
Король. Піду відпочину, щось я дуже розхвилювався. Так і до інфаркту недалеко. Де мої серцеві краплі?
Фрейліна. Ходімо, я вам допоможу. Буде все добре, не хвилюйтеся так.
Картина 2
За комп 'ютером працює Мікроб.
Вірус Привіт, Мікробе, чим займаєшся?!
Мікроб. Та ось, відпочиваю. Напрацювався. Був у бо¬лоті і в грязюці, у смітті та у пилюці, під брудними ніг¬тями, пазурами й кігтями.
Інфекція. Досить відпочивати. Ми одержали нове за¬вдання від короля Брудляндії, нашого шановного Не¬чупари XIII.
Вірус. Йому терміново потрібна наречена. За це ма¬тимемо цілий клас брудних дітей!
Інфекція. Ти як, з нами?
Мікроб. Звичайно, нема питань. Але з чого почати? (Думає, раптом плескає себе по голові.) Як я одразу не здо¬гадався? Треба заглянути в Інтернет, а саме в банк даних наречених, і обрати потрібний об'єкт. (Сідає за комп 'ю-тер. Друкує. Виймає аркуш.) Ось, будь ласка, читаємо.
Читають анкету Уляни Неслухняної:
їм 'я. Уляна Неслухняна.
Вік. 9 років.
Місце проживання. Королівство Чистюль.
Улюблений колір. Сірий, чорний.
Улюблене заняття. Дивитись телевізор.
Не любить. Прибирати в кімнаті, чистити зуби, вуха, підстригати нігті, робити зарядку.
Вірус. Здається, те що треба, читай далі.
Мікроб. Найулюбленіша страва. Морозиво, чіпси, су¬харики.
Мрія. Хоче, щоб усі забаганки виконували.
Інфекція. Чудово! Це те, що нам треба. Об'єкт знайде¬но. Але як нам дістати цю Уляну Неслухняну?
Вірус. Дійсно, адже всім вірусам, мікробам та інфек¬ціям дорога в королівство Чистюль закрита.
Мікроб. Та і шлях важкий. Через мильну піну, гори зубної пасти, зарості шорсткої мочалки. І самі ми з цим не впораємося. Думай, мікробе, думай!
Вірус. А може, звернемося до відомого у всій Бруд¬ляндії суперагента Мухи-посмітюхи?
Інфекція. Ця пронира у найменшу шпаринку пролізе, все здолає, все пройде.
Мікроб. Звичайно, це правильне рішення.
Мікроб телефонує по мобільному. У протилежному кут¬ку сцени з'являється Муха-посмітюха.
Муха. Алло, суперагент Муха-посмітюха вас слухає. А, це ти, мій дорогенький мікробчику! Так, так, збираємося на сміттєзвалищі о 12.00. Буду, обов'язково, до зустрічі.
Вірус, мікроб та інфекція співають «Пісню бандитів» (див. додаток).
Картина З
Сміттєзвалище. Мікроб, Вірус, Інфекція чекають на Муху.
Мікроб. Привіт, красуне!
Муха. І вам, хлопчики, доброго дня!
Вірус. Ну що, часу обмаль, почнемо обговорення. Отже, так...
Присідають, шепчуть Мусі щось на вухо. Вона схвально хитає головою, сміється.
Муха. Цікава, цікава пропозиція. Я згодна, люблю творчу роботу.
Інфекція. А, ледь не забули. Ось тобі необхідні речі.
Виймає брудні яблука і сигарету.
Муха. Не зрозуміла, а це для чого?
Мікроб. Це — брудні яблучка!
Муха. Сама бачу!
Мікроб. Не перебивай. На них — сотні, мільйони ма¬леньких симпатичних мікробів. Відкусить яблучко Уляна, ковтне і... у неї раптом почне сильно боліти живіт, під¬німеться температура. Так вона вмить захворіє.
Вірус і Інфекція. Обов'язково! Обов'язково!
Мікроб. Тс-с, тихіше, не горлопаньте!
Муха. І з цим розібрались. (Ховає брудне яблуко у рюк¬зак.)
А сигарета для чого?
Вірус. Ой, Мухо, Мухо! Треба тебе знову посилати на «Курси підвищення пакості». Невже ти забула, що у си¬гаретах є нікотин — сильнодіюча отрута. Вона особливо шкодить людям. Ти закуриш сигарету, а від її диму у дів¬чинки запаморочиться голова, і вона знепритомніє. А! Тоді роби з нею що хочеш.
Муха. Ну, друзяки, ви — генії. Все, я полетіла.
Картина 4
Уляна сидить на канапі, лузає насіння та спльовує луз¬гу на підлогу.
Уляна. Ой, як мені набридли нотації батька! Невже дорослі не розуміють, що я — Уляна Неслухняна, і буду робити все так, як мені заманеться?
Ну чому ж дорослі всі зануди?
Пхають свого носа скрізь і всюди!
Ну, не хочу я їх слухать!
Просто навіть в'януть вуха...
Хто це вигадав вітатись,
Старшим місцем поступатись,
Ще чого? Чи я дурна?!
Он їх скільки! Я — одна!
Я люблю каверзувати,
Верещати і кричати,
Не терплю вмивати личко,
Туго заплітать косички,
їсти кашу я не стану,
Ані сир, ані сметану,
А яєчню й ковбасу
Я собаці віднесу.
Рибу викину котові.
Дайте тістечка медові.
Нащо іграшки складати?
Завтра знов їх витягати.
Мити посуд? Ні-ні-ні.
Не до мене! Не мені!
Влітає Муха-посмітюха. Кружляє навколо Уляни, чіп¬ляється до неї. Дівчинка відганяє її.
Уляна. А це що за невідомий літаючий об'єкт?
Муха. Я — нахабна чорна Муха.
Скажеш «киш!», та я не слуха.
Я куштую пиріжки, цукор, каву та вершки,
Повзаю у мисці з сиром,
Вправно плаваю в кефірі,
Над тарілками кружляю,
В сміттєпроводі гуляю.
В бруді добре розбираюсь,
Знайти друзів намагаюсь.
Обдивляється дівчинку зі всіх боків.
Довгі нігті маєш?
Мити руки забуваєш?
В тебе брудні вушка!
Ти ж моя подружка!!!
Цілує, залишаючи на її щоках слід.
Муха. Ну, що ж, дорогенька подружко, це треба від¬святкувати. Як не крути, а сьогодні день нашої зустрі¬чі. Я пригощаю. (Сідають на канапі. Муха виймає брудні яблука. їсть сама і пригощає Уляну.) Пригощайся. Бруд¬неньке, немите, недоспіле, смачненьке.
Уляна бере яблуко, надкушує його раз, другий. Раптом хапається за живіт.
Уляна. Ой-ой-ой! Болить живіт і температура підні¬мається.
Муха. Приляж, приляж, подружко, а я тобі проведу сеанс аромотерапії. (Муха виймає сигарету, курить і по¬сміхається.)
Уляна. Ой, мені зовсім зле стало, голова паморочиться...
Уляна хитається і повільно падає на землю.
Муха. Ну от і все. Завдання виконала на 12 балів. Комар носа не підточить.
Муха забирає Уляну.
Картина 5
Входять Король із Фрейліною.
Король. Уляно! Уляно Неслухняна! Де ти? Вилазь! Час проводити заняття з етикету!
Фрейліна. Її ніде немає!
Король. От вперте дівчисько. А що це за дивний за¬пах? Нагадує тютюновий дим. А це...
Нахиляється, піднімає яблучний недогризок.
Фрейліна. Що, Ваша Величносте, що трапилося?
Король. Все зрозуміло, її викрав хтось з агентів ко¬роля Нечупари XIII.
Фрейліна. А я попереджала, що це добром не закін¬читься. Нещастя таки сталося.
Король і Фрейліна плачуть. З'являється сонячний зай¬чик. Він лоскоче їх. Вони витирають сльози.
Сонячний зайчик. Так, я спустився вам допомогти. Я все на світі знаю, і вам дам пораду, яку чув від Сонечка. Я знаю, хто зможе вам допомогти. (Виймає соняч¬ний промінчик.)
Сонячний промінчику, допоможи,
Здорових діток сюди приведи.
З'являються Іванко та Оксанка.
Сонячний зайчик. Діти, на вас черкає важке завдання. Звільнити Уляну Неслухняну з неволі короля Брудляндії, перемогти Мікроба, Віруса та Інфекцію. На вашо¬му шляху зустрінуться .підступні вороги, а також ті, хто потребує допомоги. Будьте пильними, привітними та ввічливими.
Картина 6
Муха, Мікроб, Вірус та Інфекція кидають Уляну в бо¬лото.
Мікроб. Попалася, тепер ти з нашої Брудляндії ніко¬ли не вийдеш, назавжди тут залишишся.
Інфекція. Тут тобі і місце.
Вірус. Це найкомфортніше, найбрудніше, найвогкіше болото нашого королівства. До зустрічі!
Зникають. Уляна сидить і плаче.
Уляна. От і влипла. Хочу-у-у до-до-му! До батька, у своє чистеньке королівство!
Поросятко. Рох-рох, не треба плакати, слізьми лихо¬ві не зарадиш.
Уляна. Ти хто таке?
Поросятко. Я — поросятко. Мене узяли в полон, бо я було дуже брудне. Тепер хочуть приготувати з мене пе¬ченю на весілля короля Нечупари ХНІ.
Уляна починає плакати ще голосніше. За нею і поросят¬ко. З'являється Черепаха Розумітта.
Черепаха. А я міркую, хто це мене розбудив своїм пла¬чем? Чула, чула я вашу сумну історію. Але ж ви самі винні. Про здоров'я своє не дбали, нечепурами стали. Навіть не знаю, чи варто вам допомагати? Але так і бути, обіцяйте, що виконаєте моє завдання. Коли ви підберете чарівні ключики від скриньки здоров'я — чекайте порятунку.
Дає їм символічний замок здоров 'я.
Уляна. Дякуємо, шановна Черепахо Розумітто.
Поросятко. Ми почнемо зараз.
Черепаха. Ну що ж, бажаю успіхів. Прощавайте!
Картина 7
Будується вітамінна фортеця. Вітаміни возять цеглинки-вітамінки. Король Вітамін XII наглядає за будовою. У нього в руках проект-креслення.
Іванко. Здрастуйте, друзі!
Король Вітамін XII. Здрастуйте, дітки!
Оксанка. А що це ви будуєте?
Король Вітамін XII. Захисну будуємо фортецю,
Власноруч покладемо цеглинки,
Чарівні цеглинки-вітамінки.
Мур такий Хвороба не здолає,
Він Застуді буде не під силу,
Бо міцне здоров'я, кожний знає,
Дасть енергію, наснагу й силу.
Іванко. Ми вам залюбки допоможемо.
Вітамін С. Перша цеглинка моя,
Від грипу й застуди надійна броня,
Щоб не стомлювались ви,
Вітамін цей віднайти
Можна буде у шипшині та зеленій цибулині,
У лимонах кислих, товстій капустині.
їх ви, дітки, споживайте,
Про хворобу забувайте.
Оксанка. Всім відомо, що Вітамін С — наш голов¬ний захисник.
Вітамін А. Я у сирі, молоці,
Я у курячім яйці,
У морквині, цибулині,
Абрикосах, мандарині,
В перчику і кавунці.
Люблять мене молодці.
Зможу зір вам зберегти,
Посмакуйте мене й ви.
Дає діткам по морквині.
Вітаміни В1, В2, В6, В12.
Команда Вітамінів В
З хворобами у бій іде.
Серце і судинки
Кожної дитинки
Ми повинні зберегти,
Не підпустимо біди.
Дітки будуть всі меткі,
І розумні, і прудкі.
Вітамін D. А у мене стільки бадьорості, стільки енер¬гії! Залюбки поділюся з товаришами.
Іванко. Ура! Наша фортеця готова!
Король Вітамін XII. Дякую вам, Оксанко та Іванку, за допомогу.
Оксанка. А фарбувати будемо?
Король Вітамін XII. У жодному разі. Дітям барвни¬ки не потрібні. Коли підступна хвороба атакує вас, мер¬щій ховайтесь у нашій фортеці. Тут не тільки затишно, а й смачно!
Іванко. Прощавайте, друзі-вітаміни!
Вітаміни. Щасливої дороги!
Хлопчик і дівчинка йдуть стежиною.
Оксанка. Здається, десь тут має бути галявина братів-зубчиків.
Іванко. Так-так, 32 міцненькі зубчики, їх всіх знають. Але ми вже тут. Де ж вони? Щось тут не те!
Оксанка. Зубчики, зубчики,
Біленькі чубчики,
Де ви?
З'являється спершу один, за ним другий.
Іванко. Зубчику, що тут відбувається?
Зубчик 1. Ой, лихо на наші біляві голови!
Оксанка. Не голоси, розповідай чітко!
Зубчик 1. Злий дядько Карієс та його помічники ви¬крали наших друзів — Зубну Щітку та Тюбика!
Іванко. А-яй-яй! Кепська справа! Адже без них зуб¬чики загинуть.
Зубчик 2. Саме так! Вони нас чистили, умивали, за харчуванням нашим пильнували, щоб ми були міцними та здоровими. Ох, я, здається, вже хитаюся!
Зубчик 1. І я також!
Оксанка. Не перебільшуйте. Рано ще хитатися, але до біди недалеко.
Зубчик 2. Мене вчора ввечері не почистили, не вми¬ли, і ось, подивіться, з'явився наліт. Якщо його не при¬брати, я весь почорнію. Тоді без лікаря-стоматолога не обійтись.
Іванко. А де цей Карієс живе? На що схожий?
Зубчик 1. Це невеличка чорна дірка і вона може бути у найнесподіванішому місці.
Оксанка. Нумо його шукати!
Іванко. Ура! Я знайшов! Фу, як тхне... щось гниле!
Зубчик 1. О! Це — найулюбленіший запах Карієсу. Якщо ти погано почистив зуби, і у проміжках залишив¬ся хоч шматочок їжі — чекай на Карієса у гості. Він на запах лрийде!
Дівчинка заглядає у дірку.
Оксанка. Ой, здається, щось біліється!
Ось, тримайте!
Дістає Зубну Щітку і Тюбика.
Зубчик 1. Дякуємо, друзі! Дякуємо!
Зубчик 2. Ми такі щасливі, що хочемо танцювати або веселу пісню заспівати.
Оксанка. Вирушаймо у дорогу! Нам не можна гаяти часу, у нас роботи непочатий край.
Йдуть наспівуючи. Назустріч їм шкандибають кіт Базиліо і лисиця Аліса. Спотикаються і наштовхуються пря¬мо на дітей.
Аліса. Базиліо, ти що сліпий, дороги не бачиш?
Базиліо. А ти що, глуха? Не чуєш, що хтось співає.
Оксанка. Здрастуйте, шановні кіт і лисиця.
Іванко. А що це з вами трапилося? Чи не захворіли?
Базиліо. Хвороба наша така. Я — глухий, вона — сліпа.
Аліса. Ні, ти, як завжди, плутаєш. Це ти — сліпий, а я — злегка недочуваю. Розумієте, в чому проблема. Я на день народження подарувала цьому... товарише¬ві комп'ютер. Річ безцінна, у господарстві потрібна, а він ночами просиджував за монітором, ще і телевізор дивитися не відмовлявся. І як результат — у нього очі почервоніли, почав примружуватися. Навіть окуляри не допомагають.
Базиліо. А ти, подружко, хіба краща? Цілими днями гучну музику слухала. З навушниками їла, спала, навіть полювала, а тепер не хочеш зізнаватися, що недочуваєш. (Останню фразу кричить їй на вухо.)
Аліса. Що, що ти кажеш?
Оксанка. Гучна музика, довге сидіння перед телевізо¬ром чи комп'ютером зашкодили вашому здоров'ю.
Іванко. Радимо вам краще у рухливі ігри бавитися, займатися спортом, загартовуватися.
Оксанка. А музику слухати спокійну, а ще краще — вивчити нові танці, наприклад, котячий вальс чи танго.
Іванко. Ваші родичі — кіт Патрік і міс Мурена про¬водять набір у танцювальний клас.
Виходять кіт Патрік і міс Мурена.
Оксанка. Радимо скористатися такою нагодою.
Міс Мурена. Па-де-де па-де-труа,
Танці — праця нелегка.
Але ж результат який,
Хребет рівний, стан тонкий. (Танцюють з Патріком).
Іванко. Бажаємо вам успіхів у навчанні!
Діти йдуть далі і чують, як хтось чхає.
Іванко. Ой, веселий Карлсоне, ви, мабуть, захворіли?! Білий увесь, немов борошном притрушений.
Карлсон. Та це нежить мене замучив. Ось бігав по калюжах і застудився.
Оксанка. Для початку тобі маленький подарунок.
Карлсон. Подарунки я люблю.
Оксанка. Це — чиста хустинка. Коли пчихаєш — при¬кривай нею носа, щоб мікроби не розліталися і не заражували інших.
Карлсон. Дякую, я скористаюсь твоєю порадою.
Іванко. А це ось від мене. Це чудові гантелі. Будеш тепер підзаряджатися не тортиками і цукерками, а за¬рядкою.
Карлсон. Цікаво, цікаво. Значить, підзарядка за до¬помогою зарядки. А нумо, спробую. (Робить під музику вправи.) Ой, як добре, в мене стільки енергії з'явилося. Більше, ніж у акумулятора чи навіть генератора. І нежить, здається, минув. Велике вам за це спасибі. Я полетів!
Карлсон співає «Пісню про ранкову гімнастику» (див. додаток).
Діти йдуть, позіхають.
Оксанка. Втомилася я.
Іванко. І я не проти відпочити.
Під музику з'являється Ніч і Зірочки. Вони кружляють, танцюють. Діти засинають.
Ніч. Ніч — велика чарівниця
Сон цілющий навиває,
І лиш вранішня зірниця
День наступний сповіщає.
«На добраніч!» — кажуть люди,
І здоров'я з цього буде.
Ранок. Чути щебетання пташок.
Оксанка. Добре ми відпочили. Треба у путь вируша¬ти. Цікаво, котра година?
Іванко. На моєму електронному годиннику геть роз¬рядилась батарейка.
Оксанка. А ось, подивись, який чудовий великий го¬динник. Може, він нам підкаже.
Іванко. Шановний дядечку Маятнику! Чи не підка¬жете, котра година?
Годинник. Я б із задоволенням, любі дітки, але мої стрілки нерухомі, а маятник вже давно не відбиває го¬дини.
Оксанка. А що трапилося?
Годинник. Підступні слуги короля Нечупари XIII пе¬реставили сектори з режимом дня школяра. От я й зу¬пинився.
Іванко. Зараз ми тобі допоможемо.
Діти переставляють сектори у правильному порядку. Годинник відбиває час.
Годинник. Дякую, мої маленькі друзі. Ви не лише мені допомогли, а й усі діткам, які не знають режиму дня.
Діти підбігають до покажчика шляху.
«Прямо підеш — до Брудляндії потрапиш».
«Ліворуч підеш — до Брудляндії потрапиш».
«Праворуч підеш — до Брудляндії потрапиш».
Болото охороняють Мікроб, Вірус та Інфекція.,
Оксанка. Нам самим з ними не впоратися.
Іванко. А пам'ятаєш слова Сонячного Зайчика? Хлюпни на них водою, терни милом — і зникнуть умить вони.
Оксанка. А де ж нам водички взяти?
Іванко. Давай попросимо у Дощика.
З'являється Дощик. Поливає ворогів, тре дітей мочал¬кою. Мікроб, Вірус, Інфекція зникають.
Дощик. Кап-кап-кап-кап,
Підставляй долоні.
Я на ринві вигравав,
Як на саксофоні.
По дорозі розсипав
Дощове намисто,
Витинав я гопака
По калюжах в місті.
Кап-кап-кап-кап,
Будем танцювати
І брудненьких діточок
Будемо вмивати.
Поросятко. Ура! Нарешті ми на волі!
Уляна. І до того ще й чистенькі!
Оксанка. А оця чарівна скринька для вас. Це подару¬нок Сонячного Зайчика.
Уляна. Я страшенно люблю подарунки. Яка гарна! (Ді¬вчинка намагається відчинити скриньку.) У чому справа? Мабуть, зламалась!
Іванко. Ні, все дуже просто. Ти забула про чарівні слова.
Уляна. Ага! Скринько, негайно відчинися! (Скринь¬ка не відчиняється.) Скринько, покинь жарти, відчини¬ся цієї ж миті. Ану, скринько, швиденько відчиняйся, а то зараз як дам! (Б'є по скриньці кулаками. Забиває руку.) Ой-ой-ой!
Оксанка. Ну, годі. Скринька, як і люди, любить, щоб до неї ввічливо зверталися:
Скринько, скринько, коли твоя ласка,
Відчинись, будь ласка.
Уляна повторює. Скринька відчиняється. Діти вийма¬ють з неї зубну щітку, пасту, мило, мочалку, рушник, гребінчик.
Іванко. Це твої нові справжні друзі! Шануй їх!
Поросятко. Чиста спинка, чисті вушка,
Чистотою сяє хрюшка,
Чисті зуби, чистий хвостик,
Хрюшка чиста — можна в гості!
Черепаха. А ти, Улянко, виконала моє завдання? (Бере ключі, перевіряє їх.) Чудово, все правильно! А щоб ти ніколи не забувала про свої пригоди, дарую тобі квіт¬ку Незабудку. Не забудь — здоровим буть! На її пелюст¬ках пордди, що потрібно робити, щоб бути здоровими. Плекай і доглядай її.
Уляна. Я все зрозуміла. Дякую вам усім. Тепер я буду Уляною Слухняною.

ДОДАТОК
Щоб здоровим буть
На мелодію пісні «Все можуть королі» А.Пугачової.
В залі цій, в залі цій,
в залі цій зібрались всі,
Ми покажемо цікаве дійство вам.
А історія проста, а історія проста
Бруд переможе Чистота,
А Зло — Доброта.
Здоров'я зберегти —
Звичайно, хочуть всі,
Щоб весело було на світі жить,
Ти, друже, не лінись,
З водою подружись,
А ще — серйозно спортом ти займись!
Дорослий чи дитя,
Для тебе казка ця,
У ній поради цінні
Ми тобі дамо,
Про них — не забувай.
І щоб здоровим буть,
Ти разом вирушай із нами в путь. /Двічі

Пісня бандитів
На мелодію із мультфільму «Пригоди капітана Врунгеля».
Ми бандіто, гангстеріто,
Ми мікробо, вірусіто, oh, yes,
Інфекціто розносіто
І дитянто заразіто, oh, yes.
Грипо, пчханто і кашлянто,
Заразанто ун моменте, oh, yes.
І за це-то режисенто
Нас зніманто в кіноленто, oh, yes.
Ми бандіто, гангстеріто,
Невмиванто, нечесанто, oh, yes,
Довго спанто ми люблянто
І зарядку не роблянто, oh, yes.
Ми Уляну викраданто,
На здоров'я ми плюванто, oh, yes.

Пісня про ранкову зарядку
На мелодію «Пісня про ранкову гімнастику» В.Висоцького.
Якщо встанете раненько —
Руки вгору всі швиденько.
Розвиваєм грацію і пластику,
Щоб міцне здоров'я мати,
Треба кожному це знати —
Вранці дружно робимо гімнастику.
Нахил вправо, потім вліво,
Ой, щось в серці заболіло,
Вправи слід робити регулярно всім,
Ще й скакалку узяли,
І стрибати почали
Знайте, що це робимо не марно ми.

Категорія: Школа сприяння здоров"ю | Додав: Smile (09.11.2010)
Переглядів: 1113 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Пошук
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2016Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz